Дія норми у часі

При цьому слід враховувати, що інститут солідарної відповідальності органів управління боржника запроваджено КУзПБ, отже з`ясовуючи питання наявності/відсутності підстав для застосування такої відповідальності слід виходити з результатів аналізу фінансового стану боржника та дій (бездіяльності) його органів управління за період після введення в дію 21.10.2019 названого Кодексу, відповідно до приписів статті 58 Конституції України (п. 96 постанови від 07.2023 у справі № 924/408/21).

Саме суд вирішує наявність порушення зі сторони керівника

Верховний Суд в постанові від 20.07.2023 у справі № 924/408/21 також зауважив, що як свідчить тлумачення абзацу другого частини шостої статті 34 КУзПБ, саме суд має вирішувати питання наявності порушення зі сторони керівника боржника вимог визначених абзацом першим цієї норми про що зазначає у ухвалі, що як наслідок є підставою для притягнення керівника до солідарної відповідальності. Тобто розгляд і вирішення судом питання наявності/відсутності порушення керівником боржника імперативних вимог визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ є обов`язком суду. Ураховуючи наведене, суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника як необхідної умови для застосування до керівника боржника відповідальності визначеної частиною шостою статті 34 КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, які стосуються таких ознак (див. постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20).

Призначення керівника не звільняє від обов'язку виконати вимоги Кодексу

У постанові від 20.07.2023 у справі № 924/408/21, на неврахування якої посилаються скаржники, Верховний Суд, зокрема, вказав, що сам факт призначення особи керівником після виникнення загрози неплатоспроможності боржника не звільняє такого керівника від обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та від солідарної відповідальності у разі невиконання цього обов`язку відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ (п.68).

Щодо необхідності встановлення вартості активів боржника

Верховний Суд вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції, оскільки такі зроблені за неповного з`ясування судом всіх обставин для правильного вирішення справи. Так, вказавши, що обставини загрози неплатоспроможності боржника мали місце з кінця 2018 року по березень-квітень 2019 року, суд апеляційної інстанції обмежився лише дослідженням обставин наявності та періоду виникнення заборгованості боржника перед кредиторами. Проте поза оцінкою суду залишилося питання щодо вартості майнових активів боржника на той момент, коли у боржника виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами. Тобто судом апеляційної інстанції не встановлено момент, коли боржник перестав бути здатним відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.https://reyestr.court.gov.ua/Review/131066943