Щодо причинно наслідкового між діями та збитками

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Щодо причинно наслідкового зв'язку

Обовʼязково встановити причинно наслідковий звʼязок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) та наслідками (шкодою)Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Свідоме виведенення активів боржника є умисним доведенням до банкуртства

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що рішення Ради як засновника про вилучення з господарського відання Боржника майна, використовуваного ним у основній статутній діяльності, були свідомо спрямовані на виведення активів Боржника, що в сукупності з негативними наслідками для його господарської діяльності свідчить про факт умисного доведення Боржника до банкрутства.З встановлених господарськими судами першої та апеляційної інстанцій обставин не вбачається, що відповідні дії Ради мали розумне пояснення мети та мотивів їх здійснення, які б відповідали інтересам Боржника та його кредиторів. Водночас Рада не вчиняла певних дій для запобігання банкрутству Боржника, зокрема, не скористалась правом, передбаченим частинами 1, 2 статті 85 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на час порушення провадження у справі про банкрутство).

Розгляд заяви про покладання субсидіарної відповідальності в порядку КУзПБ та за правилами ГПК

Відповідно до висновків Верховного Суду, зроблених у постанові №911/3554/17 (911/401/21) від 20.10.2022 визначено, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 КУзПБ.

Суб'єкти звернення 

Ліквідатор, кредитор(и).

Субєкти відповідальності

Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.104. До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства частини другої статті 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).